Наступого дня, 10 серпня - мій день народження, поїхали в сторону півдня.
По дорозі заглянули в класний кемпінг просто подивитись, бо чомусь його дуже нахваляли.
Насправді - кемпінг класний. З басейном
Також крім кемпінгу є і також готель.
Тому після Тірани можна спокійно тут залишитись, але він і не дешевий
Далі план був такий - порулити в Дуррес, нарешті побачити ж албанське море! Потім Берат і по можливості доїхати поближче до Гірокастри.
Дорога - ідеально, як я вже писав - виїхали зранку і без пробок дорулили до МОРЯ.
Купа шезлогнів (300 лек 2 шезлонга і зонтик) але купа народу як для ранку. Взагалі Дуррес не сподобався. Але ж як це бути біля моря і не заскочити на пляж?
Скупались, але це не те море яке ми шукали
Те море південніше. Але зате на свій день народження я на і в морі побував. Далі дорога в Берат.
Берат просто знаходиться не біля моря і також бажано туди заїзджати до пляжного відпочинку.
Додатково ще в планах Голубе Око і воно якраз знаходиться по дорозі з Гірокастри до Ксаміла і Саранди.
Тому спочатку Берат. Дуже класне містечко.
Недарма рекомендують сюди заїхати. Взагалі якби знав яке воно - то якось би напевне трохи так скоригував поїздку щоб в обід приїхати і заночувати прямо тут, бо напевне вночі тут теж гарно.
Зверніть увагу мечеть і церква зовсім поруч
Я було спробував зразу по приїзду поїхати вгору, до фортеці, добре що не попав на ту дорогу що треба - заїхали в тупик, ледве-ледве розвернувся і назад залишив машину знизу.
Дорога - це відполірована до блиску бруківка під диким кутом нахилу.
Навіть допомагав штовхнути місцевого який трохи невдало став на підйом.
До фортеці над Берат ми дійшли пішки.
По дорозі назад хтось викинув пакет з залишками кавуна. А черепахам місцевим того й треба.
По дорозі назад зупинились зробити фото біля мосту Горіца.
Але коли їхав назад трохи не тією вулицею катанув і поїхав назустріч по односторонній
)
Перед виїздом з цієї вулиці мені дуже часто мигав якийсь фольксваген - я розвів руками - вибачаюсь і поїхали далі. Машину поставив - і той фолькс проїзджав мимо... Виявилось - поліція.. Покивав він мені - що ж ти робиш?
Але навіть не зупинялись.
Потім порулили вже в сторону Гірокастри. Спочатку десь по навігатору звернув скоротити дорогу, але за 1-2 км коли почались серпантини - все ж вернувся на дорогу і поїхали через Fier - недарма. Дорога якщо звернути після Fier і після Levan на Гірокастру нова. Ідеальна
Тільки десь в одному містечку незакінчена і через місто прийшлось проїхати старою дорогою, але думаю наступного року закінчать. Там десь 2 км всього.
Ще перед поїздкою я збирав точки де що є, і по дорозі до Гірокастри багато хто писав про місце з мінеральною водою. Точок там три по карті, зупинились в одній з них набрати води.
Взагалі взнавали - у Албанії з водою проблем нема - її можна пити і з кранів і от так в горах.
Пили скрізь - навіть десь на перевальчику малому коли до бухти ходили була просто труба - жодних проблем (ну ви зрозуміли, ніякої біганини по туалетах
)
Поки набирали воду стемніло, і почали шукати готель. Кемпінги тут були, але хотілось і ресторанчик - все ж день народження. І 50 грам випить і чогось місцевого.
Перед Гірокастрою зупинились в готелі прямо біля озера.
Спочатку зайшли в один - там виявилось немає ресторану.
Потім прогулялись пару метрів і зупинились у іншому.
22 євро з двох з сніданком (сніданок просто кава тости яйце мед і ще щось, але ж був).
В готелі увечері в ресторані ми залишили більше ніж за проживання віддали
, але ... перебор був з замовленням.
Коли принесли два салати - вже можна було нічого не нести. І реально вже стейки ми забирали з собою в холодильник
