[shuma34]

Поки ми ще памятаємо розповіді наших бабусів і дідусів, які пережили ті події. До тих пір це буде зберігатись в нашій памяті.
Тяжко це..
Не забуду як бабуся розповідала, що під вікном, під час голодомору, помірала людина. А вона (бабуся) боялась відкрить двері. Бо в хаті було троє малят..... Тяжкі часи.. Тяжко було слухать стареньку.
Дивувався запасам бабусей- обовязковий мішок сухарів. Це на випадок голоду. Хто зараз такий запас тримає?
А мої обидві бабусі запасались сухарями і сіллю і господарським милом.
Наші діти вже не не почують тих розповідей.