[Postdove]

Нарешті, на 4-у зиму володіння Віваро заставив нормально гріти штатну пічку. На патрубку, що від підігрвачів антифризу до пічки є пробочка для розвоздушки. Вкрутив туди штуцер на М6, на нього гумову трубку теж на 6, і далі врізав цю трубку тройніком в верхню трубку розширювального бачка. Важливий момент, в тройніку зі сторони входу трубки на 6 мм має бути отвір не більше 1,5-2 мм. Інакше антифриз піде частково по великому колу. Що це дало? При заправці антифризу, і подальшій роботі двигуна, повітря, що залишилось в системі, збирається саме в цьому парубку, бо він верх системи. Через пробки все повітря вибігати не хоче. Плюс, в процесі роботи двигуна виникають дрібні бульбашки пару в результаті кавітації на крильчатці помпи, а також мікробульбашки від закипання в блоці, на зовнішній поверхні циліндрів. Тепер через додаткову трубку всі бульбашки автоматично виходять в бачок. До речі, на старіших машинах так і було- 2 розвоздушки, з малого та великого кола. На 1,9 розвоздушка одна- тільки з великого кола.

Свічок підігріву антифризу залишив 3 штуки, так само як на Фольксах, і на деяких Рено з цим же мотором. Відкинув одну з тих двох, що включені паралельно з одного реле( зелений дріт), тому що 43 Ампер на одне реле це вже занадто. Та й генератору трохи легше.
ПС. Для інформації, свічки гріють аж до 75 градусів.